- підданець
- -нця, ч., заст.Підданий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вірнопідданець — нця, ч. Те саме, що вірнопідданий … Український тлумачний словник
підданець — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
Разгон Центральной рады — Здание Центральной рады в Киеве в 1918 году Разгон Центральной рады[1] (иногда наз … Википедия
вірнопідданиця — і. Жін. до вірнопідданець … Український тлумачний словник
підданиця — і. Жін. до підданець … Український тлумачний словник
підданка — и. Жін. до підданець … Український тлумачний словник
громадянин — (особа, яка належить до постійної людности якої н. держави й має відповідні права та обов язки); підданий, підданець (особа, що перебуває в підданстві певної держави) Пор. житель … Словник синонімів української мови